Проект наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження граничних тарифів на надання послуг, пов’язаних з ВІЛ»

Повідомлення про оприлюднення

 

Проект наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження граничних тарифів на надання послуг, пов’язаних з ВІЛ»

 

Пояснювальна записка

 

Прогноз впливу

 

Аналіз регуляторного впливу

 

---

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

 

Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту наказу МОЗ України «Про затвердження граничних тарифів на надання послуг, пов’язаних з ВІЛ» (далі – проект наказу).

 

Проект наказу розроблений на виконання пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року № 497 «Деякі питання надання послуг представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ».

 

Прийняття проекту наказу дозволить забезпечити умови для безперервного доступу груп підвищеного ризику до послуг з профілактики ВІЛ, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ при переході від донорського фінансування до державного на засадах економічної обгрунтованості, ефективності, конкурентності та прозорості.

 

Проект наказу, пояснювальна записка та аналіз регуляторного впливу оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України в мережі Інтернет www.moz.gov.ua

 

Зауваження та пропозиції приймаються Директоратом громадського здоров'я МОЗ України протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому або електронному вигляді на адресу: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7.

 

Контактна особа - Поворозник Ігор Вікторович, тел. 253-01-00, e-mail: povoroznyk.igor@gmail.com

 

---

 

ПРОЕКТ

 

Про затвердження граничних тарифів на надання послуг, пов’язаних з ВІЛ

 

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року № 497 «Деякі питання надання послуг представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ» та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити:

 

1) Граничні тарифи на надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, що додаються;

 

2) Граничні тарифи на надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, що додаються.

 

2. Генеральному директору Директорату громадського здоров’я (Скіпальський А.П.) забезпечити подання у встановленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

 

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою

 

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

В.о. Міністра

У. СУПРУН

 

---

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства охорони здоров'я України
«Про затвердження граничних тарифів на надання послуг, пов’язаних з ВІЛ»

 

Мета: забезпечення державного регулювання ціноутворення шляхом встановлення тарифів на послуги з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ та послуги з профілактики серед груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ для установ, що формують систему закладів охорони здоров’я, лікувальних закладів всіх рівнів, неурядових організації, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, благодійних організацій та суб’єктів підприємницької діяльності, при проведенні закупівлі таких послуг.

 

1. Підстава розроблення проекту наказу

Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження граничних тарифів на надання послуг, пов’язаних з ВІЛ» (далі – Проект) розроблено з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року № 497 «Деякі питання надання послуг представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ», пункту 18 статті 4 Закону України від 2 грудня 1991 року «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», пункту 16 Плану заходів Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету міністрів України від 22 березня 2017 року № 248-р. та пункту 4 протоколу засідання Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу від 12 липня 2018 року.

 

2. Обґрунтування необхідності прийняття наказу

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекцією на даний час не дає належних підстав стверджувати про суттєве зниження тягаря епідемії в Україні. Масштаби епідемії продовжують поширюватися серед загального населення за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ та провідної ролі у поширенні збудника представників груп підвищеного ризику, зокрема людей, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом (далі – ЛВНІ), осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду (секс-працівники, далі – СП), чоловіків, які мають секс із чоловіками (далі – ЧСЧ) та статевих партнерів кожної з цих груп. Прогнозування подальшого розвитку епідемічного процесу в масштабах країни в короткочасні терміни набуває все більшої складності через кризові соціально-економічні явища і ускладнення ситуації в окремих східних регіонах України.

 

З 1995 по 2008 рік парентеральний шлях передачі ВІЛ шляхом ін’єкційного вживання наркотиків був домінуючим в Україні, однак тенденції поширення ВІЛ-інфекції серед ЧСЧ та СП також мають загрозливі масштаби. Результати біоповедінкових досліджень 2017 року засвідчили високий рівень поширеності інфекційних хвороб серед груп підвищеного ризику, а саме:

 

серед ЛВНІ: поширеність ВІЛ – 23%, гепатиту С – 63,8%;

 

серед СП: поширеність ВІЛ – 5%, гепатиту С – 12%;

 

серед ЧСЧ: поширеність ВІЛ — 7,5% – ВІЛ-інфекції, гепатиту С (за даними досліджень 2015 року) — 4%, гепатиту В (за даними досліджень 2015 року) — 2,7%.

 

Значною проблемою на шляху до ефективного стримування епідемії ВІЛ-інфекції залишається недостатній рівень виявлення нових випадків захворювання. Оціночна кількість людей, що живуть з ВІЛ, які не знають про свій ВІЛ-позитивний статус та/або не перебувають на обліку у ЗОЗ становить понад 40%.

 

За останні п'ятнадцять років відповіді на епідемію сформувалась національна мережа ВІЛ-сервісних неурядових організацій, які у співпраці з закладами охорони здоров’я на високому професійному рівні надають профілактичні послуги ключовим групам населення, на засадах стратегії зменшення шкоди, як найбільш дієвого механізму вторинної профілактики ВІЛ-інфекції. Профілактика ВІЛ-інфекції серед зазначених груп виявилася одним із найбільш уразливих напрямків національної політики до майбутніх змін. Це пов’язано з тим, що переважна більшість заходів, що входять до програм зменшення шкоди, були впроваджені та розвивались за кошти Глобального фонду та інших міжнародних донорів. Держава певною мірою сприяла розвитку цих програм, зокрема забезпечила формування нормативно-правових засад їх реалізації. Однак обсяг коштів, які виділялися на цей напрямок роботи з місцевих бюджетів був незначним, а фінансування носило несистемний характер. В свою чергу Україна взяла на себе ряд міжнародних зобов’язань щодо відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції, зокрема в межах отримання гранату Глобального фонду для боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією на період 2018-2020 рр., щодо посилення потенціалу держави в питанні реалізації комплексних програм боротьби з ВІЛ/СНІДом та туберкульозом в межах державних асигнувань. Крім того, в межах імплементації Угоди України та ЄС, особлива увага приділяється реформуванню охорони здоров’я у частині розвитку системи громадського здоров’я, втому числі інтегрування профілактичних послуг та послуг із супроводу людей, що живуть з ВІЛ та їх партнерів в систему охорони здоров’я, як захворювань, які спричиняють значний економічний та соціально-демографічний тягар на суспільство.

 

В умовах реалізації процесу переходу від донорського до державного фінансування послуг, пов’язаних з ВІЛ, державою були зроблені ряд кроків а шляху до створення комплексної нормативної бази для ефективного та сталого переходу, одним з етапів був обрахунок тарифів на відповідні послуги.

 

Затвердження тарифів на послуги, пов’язані з ВІЛ дають можливість розпочати механізм закупівлі відповідних послуг з метою забезпечення сталої відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу та створення засад для інтеграції послуг з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу до загальної системи охорони здоров’я; розвиток конкурентного середовища у сфері надання ВІЛ-сервісних послуг та створення єдиного прозорого механізму оплати за надані послуги, відповідно до реалізації завдань концепції реформи охорони здоров’я; зменшення корупційних ризиків, оскільки надання послуг в межах державних закупівель відбуватиметься відповідно до процедур електронних закупівель, які довели свою прозорість та дієвість; сприяння сталості епідеміологічних тенденції в каскаді послуг та розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в Україні.

 

Очікуваним результатом є створення механізму забезпечення сталості фінансування зазначених послуг шляхом справедливого розподілу ресурсів, створення уніфікованого прозорого механізму використання державних коштів в межах реалізації ефективних інтервенцій в сфері протидії захворювань, які спричиняють найбільший негативний соціально-демографічний та економічний вплив.

 

3. Суть проекту акта

Проект спрямовано на врегулювання механізму надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ та послуг з профілактики ВІЛ серед груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ для установ, що формують систему закладів охорони здоров’я, лікувальних закладів всіх рівнів, неурядових організації, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, благодійних організацій та суб’єктів підприємницької діяльності.

 

Наявність такого механізму дозволить ефективно здійснювати закупівлі таких послуг, зокрема при визначенні умов закупівлі та оцінці пропозицій суб’єктів, що надають або мають наміри надавати такі послуги, оплаті наданих послуг.

 

Розрахунок граничних тарифів на надання послуг, пов’язаних з ВІЛ визначається окремо для кожної послуги, перелік яких використовується згідно встановленого порядку та здійснюється на основі розрахунку тарифу послуги на одного отримувача впродовж однієї людино-години, а також витрати часу на надання послуги та кількість отримувачів відповідної послуги.

 

4. Правові аспекти

Основними нормативно-правовими актами у цій сфері правового регулювання є:

 

Бюджетний кодекс України;

 

Податковий кодекс України;

 

Господарський кодекс України;

 

Основи законодавства України про охорону здоров’я;

 

закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки», «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», «Про ціни та ціноутворення», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інші.

 

Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року № 298.

 

Створення умов для організації розрахунку тарифу на послуги, пов’язані з ВІЛ базується на положеннях:

 

Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5;

 

Концепції розвитку системи громадського здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 1002-р.

 

4¹. Відповідність засадам реалізації органами виконавчої влади принципів державної політики цифрового розвитку

У Проекті відсутні положення, які відносяться до засад реалізації органами виконавчої влади принципів державної політики цифрового розвитку.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Проекту не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів, оскільки фінансування послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, буде здійснюватися в межах коштів, передбачених Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

 

6. Прогноз впливу

Проект наказу прямо не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів.

 

Прийняття проекту покращить стан громадського здоров’я населення шляхом надання послуг профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ.

 

Проект не впливає на екологію та навколишнє природне середовище.

 

Проект не впливає на інші сфери суспільних відносин.

 

6¹. Стратегічна екологічна оцінка

Проект не є документом державного планування та не передбачає реалізацію видів діяльності, які впливають на довкілля, а тому не потребує здійснення стратегічної екологічної оцінки.

 

7. Позиція заінтересованих сторін

Прогноз впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

 

Реалізація положень Проекту може мати позитивний вплив на організацію надання профілактичних послуг, пов’язаних з ВІЛ на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

 

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери та не стосується прав осіб з інвалідністю.

 

Проект не стосується сфери науково та науково-технічної діяльності.

 

У проекті відсутні правила та процедури, які можуть прямо впливати на ринок праці.

 

В той же час очікуваними результатами реалізації положень Проекту мають стати, зокрема, створення умов для збільшення мобільності трудових ресурсів у сфері охорони здоров'я та громадського здоров’я, в неурядовому секторі та покращення умов їх оплати праці і забезпечення можливості організації нових робочих місць.

 

8. Громадське обговорення

Проект наказу потребує проведення консультацій з громадськістю. Для громадського обговорення Проект розміщено на офіційному сайті МОЗ України www.moz.gov.ua.

 

9. Позиція заінтересованих органів

Проект потребує погодження з Державною регуляторною службою України.

 

10. Правова експертиза

Проект підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

11. Запобігання дискримінації

У Проекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.

 

11¹. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У Проекті відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

 

12. Запобігання корупції

У Проекті відсутні правила і процедури, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

 

13. Прогноз результатів

Прийняття Проекту дозволить забезпечити державне регулювання ціноутворення шляхом встановлення тарифів на послуги з догляду і підтримки людей, що живуть з ВІЛ та послуги з профілактики ВІЛ та вірусних гепатитів серед ключових груп населення та, що формують систему закладів охорони здоров’я, лікувальних закладів всіх рівнів, неурядових організації, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, благодійних організацій та суб’єктів підприємницької діяльності, при проведенні закупівлі таких послуг та посилить спроможність держави ефективно впроваджувати пріоритетні заходи для подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу без припинення здійснення таких заходів чи погіршення якості їх виконання.

 

В.о. Міністра охорони здоров’я України

Уляна СУПРУН

 

---

 

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

 

Проект наказу спрямовано на врегулювання механізму надання послуг з профілактики ВІЛ серед груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та догляду і підтримки людей, які живіть з ВІЛ для установ, що формують систему закладів охорони здоров’я, лікувальних закладів охорони здоров’я, лікувальних закладів всіх рівнів, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, благодійних організацій та суб’єктів підприємницької діяльності.